За матерiалами
книг Б.М.Малиновського |
Ізраїль Якович Акушський |
Ізраїль Якович Акушський народився 30 липня 1911 р. у Дніпропетровську в сім'ї головного рабина міста, що став після революції вчителем. Ще навчаючись у Московському державному університеті, почав працювати обчислювачем у Науково-дослідному інституті математики та механіки Московського державного університету.
У 1936 р. перейшов на роботу (на посаду молодшого наукового співробітника) до Математичного інституту ім. В.С.Стєклова.
У 1948 р., коли в Академії наук СРСР було організовано інститут точної механіки та обчислювальної техніки - ІТМ і ОТ, то з Математичного інституту ім. В.А.Стєклова до нього передали відділ, у складі якого була лабораторія І.Я.Акушського.
У 1954-1956 рр. він працював в інституті математики і механіки АН КазРСР. Саме в ці роки в нього виникла ідея створення системи числення, що дозволяє прискорити обчислювальний процес в електронних обчислювальних машинах (ЕОМ), реалізації якої він присвятив усе наступне життя - системі числення в залишкових класах (СЗК).
Президент АН Казахської РСР, дізнавшись про бажання вченого повернутися до Москви, не став заперечувати, але захотів зберегти його участь у роботі академії. Попросив продовжити керівництво аспірантами і проводити консультації по роботах в галузі обчислювальної математики й обчислювальної техніки. У 1970 р. І.Я.Акушського було обрано членом-кореспондентом АН Казахстану.
У 1960 р. Акушського запросили очолити розробку ЕОМ у Науково-дослідному інституті дальнього радіозв'язку. Він не вагаючись погодився. Для ЕОМ у СЗК була задана рекордна продуктивність - 1,25 млн. операцій за секунду. Нагадаємо, що в той час продуктивність ЕОМ визначалася десятками тисяч операцій за секунду.
ЕОМ була створена в короткі терміни і стала успішно використовуватися в системі протиповітряної оборони (ППО) країни. Вона випускається промисловістю і використовується й дотепер, отримавши друге життя після переходу на інтегральну елементну базу.
У Чехословаччині під керівництвом Л.Свободи була створена ЕОМ "Епос" з використанням СЗК, але вона мала невисоку швидкодію і практично не використовувалася.
Академік С.О.Лебедєв високо цінував і підтримував Акушського. Якось, побачивши його, сказав:
- Я б робив високопродуктивну ЕОМ інакше, але не всім треба працювати однаково. Дай вам Бог успіху!
...Але не все складалося так райдужно, хоча ряд технічних рішень було запатентовано в таких головних країнах з обчислювальної техніки, як Великобританія, США, Японія. Коли Ізраїль Якович уже працював у Зеленограді, у США знайшлася фірма, готова до співробітництва по створенню машини, "начиненої" ідеями Ізраїля Яковича і новітньою електронною базою США. Вже велися попередні переговори. К.А.Валієв, директор НДІ молекулярної електроніки, готувався до розгортання робіт із найновішими мікросхемами зі США, як раптом Ізраїля Яковича викликали в "компетентні органи", де без будь-яких пояснень заявили, що "науковий центр Зеленограда не буде підвищувати інтелектуальний потенціал Заходу!", - і всі роботи було припинено. На жаль, це був не поодинокий випадок, коли грубість, неуцтво, інтриги перетинали дорогу блискучій технічній думці та науково-технічному прогресу, носієм яких був І.Я.Акушський.
...Ізраїль Якович тяжко переживав смерть Ф.В.Лукіна і припинення робіт над новою машиною. Хоча він домігся можливості виготовляти дослідний зразок у Дніпропетровську (це було рідне місто Акушського, і в цьому він бачив добру ознаку), тепер його не підтримав директор свого ж інституту. Він вирішив вийти на пенсію - "дах" АН дозволяв працювати і вдома, ідей йому було не займати, та й учнями він не був обділений, - за своє життя виховав близько 90 учених, причому понад 10 із них захистили докторські дисертації!
Він працював практично до останніх днів. Вже наприкінці 1991-го - на початку 1992 р. у нього на столі лежали гранки проблемної статті про застосування СЗК у надвисоких діапазонах чисел. На жаль, цю роботу, цей своєрідний науковий заповіт він не встиг завершити.
Вчений помер 2-го квітня 1992 р. Ім'я І.Я.Акушського назавжди затвердилося як ім'я основоположника нетрадиційної комп'ютерної арифметики.
На створених під його керівництвом на початку 60-х років ХХ століття спеціалізованих обчислювальних пристроях вперше в СРСР і у світі була досягнута продуктивність понад 1,0 млн. операцій за секунду і надійність у тисячі годин. На основі залишкових класів ним розроблені методи проведення обчислень у супервеликих діапазонах із числами в сотні тисяч розрядів. Це визначило підходи до рішення ряду обчислювальних задач теорії чисел, що залишилися невирішеними з часів Ейлера, Гаусса, Ферма.
Ізраїль Якович опублікував понад 200 праць, що одержали широку популярність у країні і за кордоном (у тому числі 12 монографій); має понад 90 винаходів, багато з яких запатентовані в США, Японії, Німеччині. Учнями, послідовниками його є понад 80 кандидатів і 10 докторів наук.