English      Русский

Обкладинка книги "Маленькі розповіді про великих учених", за редакцією Бориса Малиновського

"Маленькі розповіді про великих учених"

За редакцією Бориса Малиновського

110-річчю Миколи Михайловича Амосова,
120-річчю Сергія Олексійовича Лебедєва,
100-річчю Віктора Михайловича Глушкова
присвячується:
Ювілейний збірник вибраних публікацій М.Амосова, С.Лебедєва, В.Глушкова і спогадів сучасників


К.: Гурович В.Г., 2022. -400с: іл. ISBN 978-617-8256-00-5.



"Інформація у чистому вигляді – це знання.
Справжнє джерело знання – це досвід."
Альберт Енштейн

"Геній — це один відсоток натхнення
і дев’яносто дев’ять відсотків поту."
Томас Едісон

Є Пророки у своїй Вітчизні!

Продовження


Вміти дати напрямок - ознака геніальності
Ф.Ніцше

Зміст телепередачі "МЭСМ" і її творці"

(До 90-річчя від дня народження С.О.Лебедєва)
Київське телебачення. 1992 р.

Ведуча: Обчислювальна техніка, інформатика все більше і більше стають необхідним атрибутом нашого життя, потужними засобами збільшення продуктивності праці, прискорювачами науково-технічного прогресу.

Вчені України можуть пишатися тим, що в роки становлення обчислювальної техніки виявилися лідерами цього процесу, допомогли вирішенню найважливіших народногосподарських задач.

Б.М.Малиновський: Мало хто знає, що перша в країні і континентальній Європі ЕОМ була створена в Україні, в Києві, в Інституті електротехніки АН України. Ось реліквія - книга, де описуються принципи побудови і роботи цієї машини. Її написали академік АН України Сергій Олексійович Лебедєв, старші наукові співробітники Лев Наумович Дашевський і Катерина Олексіївна Шкабара.

Кінокадри: Книга "Мала електронна лічильна машина". Автори С.О.Лебедєв, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара.

Б.М.Малиновський (продовжує): Книга видана в 1952 р. під грифом "Таємно". Через 10 років вона була розсекречена. (Книга швидко проглядається, показується блок-схема "МЭСМ", фотографія "МЭСМ", приклади розрахунків). Вона стала першим підручником з ОТ і програмування.

6 листопада 1950 р. відбувся пробний пуск машини і вирішені перші найпростіші задачі, а 25 грудня 1951 р. машина була запущена в регулярну експлуатацію.

Ведуча: Ми знаходимося в Феофанії, на вулиці імені академіка С.О.Лебедєва.

З.Л.Рабінович: У цій будівлі, його лівій частині в 1949-1955 рр. створювалася і працювала "МЭСМ". Незважаючи на назву Мала, вона складалася з 6000 електронних ламп.

Кінокадри: "МЭСМ" в різних ракурсах.

З.Л.Рабінович (продовжує): Протягом наступних 2-х років лабораторія, де працювала машина, була головним і практично єдиним Обчислювальним центром в Радянському Союзі. Вона стала "Меккою" - центром тяжіння для багатьох видатних вчених, які вирішували найважливіші науково-технічні завдання.

Б.М.Малиновський: На "МЭСМ" розв'язувалися рівняння з області термоядерних процесів (академік Зельдович), космічних польотів (академіки Келдиш і Дородніцин), далеких електропередач, механіки (академіки АН України Савін та Ішлінський), імовірнісні задачі (академік АН УРСР Гнєденко) та ін.

Ведуча: У 1952 р. з Москви до Києва приїхала група Математичного інституту ім. В.А.Стеклова, керована академіком Дородніцина і д.т.н. Ляпуновим. В її складі був Евір Владиславович Малиновський.

Е.В.Малиновський: Я зачитаю лист, який було надіслано з нашого Інституту в Інститут електротехніки АН України (зачитує):

"Члену-кореспонденту АН УРСР А.Д.НЕСТЕРЕНКО.

Дирекція Відділення прикладної математики математичного інституту ім. В.А.Стеклова Академії Наук СРСР приносить глибоку вдячність Інституту електротехніки Академії Наук УРСР за участь у великій і важливій обчислювальній роботі, виконаній з листопада 1952 р. по липень 1953 р. на малій електронній лічильній машині конструкції академіка С.О.Лебедєва.

За цей період наукова група Математичного інституту АН СРСР під керівництвом академіка А.О.Дородніцина і доктора фізико-математичних наук О.А.Ляпунова спільно з колективом Лабораторії №1 (керівник академік С.О.Лебедєв) Інституту електротехніки АН УРСР провела досить трудомісткі розрахунки за трьома складними програмами, виконавши на електронній машині всього близько 50.000.000 робочих операцій. Особливо слід відзначити сумлінну і напружену працю заступника завідувача Лабораторією Л.Н.Дашевського, головного інженера Р.Я.Черняка, інженерів А.Л.Гладиш, Є.Є.Дедешко, І.П.Окулова, Т.І.Пецух, С.Б.Погребинського і техніків Ю.С.Мазира, Ш.Б.Розенцвайг і А.Г.Семеновського. Ці співробітники, не рахуючись з часом, доклали багато зусиль для забезпечення безперебійної та якісної роботи машини."

Ведуча: З того часу пройшло 40 років. Людину, якій ми зобов'язані появою першого комп'ютера в СРСР академіка Сергія Олексійовича Лебедєва, - основоположника вітчизняної обчислювальної техніки, - вже немає.

Кінокадри: Фотографії Лебедєва, його сім'ї.

Б.М.Малиновський: Завдяки С.О.Лебедєву, вченим, інженерам і технікам з якими він працював, в Києві, а потім у Москві, в 50-і та 60-і роки минулого століття країна опинилася в числі лідерів цифрової обчислювальної техніки. Використання ОТ істотно прискорило виконання проектів І.В.Курчатова і С.П.Корольова. У рік 25-річчя створення "МЭСМ" президент АН України Б.Є.Патон, виступаючи на відкритті пам'ятної дошки С.О.Лебедєву на будівлі, де розташовувався Інститут електротехніки АН УРСР, сказав що: - Ім'я С.О.Лебедєва по праву стоїть поруч з іменами цих чудових людей.

Кінокадри: Пам'ятна дошка С.О.Лебедєву на будівлі по вул. Чкалова.

Ведуча: Сам С.О. Лебедєв не шукав слави. Головною нагородою для себе вважав не численні ордени і звання, якими він відзначався багаторазово, а результати своєї праці. А вони, воістину, вражають.

Зараз, коли зняті завіси секретності, замовчування, відновлюється справедливість, ми хочемо розповісти про те, що наприкінці 40-х і початку 50-х рр. минулого століття вважалося секретним і навіть абсолютно секретним, про чудове досягнення вчених України, - про "МЭСМ" і про тих, хто створював і працював на ній, досліджував запропоновані С.О.Лебедєвим напрямки подальшого удосконалення ОТ.

Б.М.Малиновський: У 1952 р робота зі створення "МЭСМ" була представлена до закритої Сталінської премії.

У поданні йшлося:

За вищевказаною роботою подаються:

1. Дійсний член АН УРСР Сергій Олексійович ЛЕБЕДЄВ - керівник роботи, автор основних ідей і конструкцій, що керував розробкою і налагодженням всього пристрою в цілому. Автор монографії "Мала електронна лічильна машина".

2. Основні учасники роботи:

а) Старший науковий співробітник, кандидат техн. наук Лев Наумович ДАШЕВСЬКИЙ, який виконав розробку і налагодження всіх пристроїв в цілому і є автором монографії "Мала електронна лічильна машина".

б) Старший науковий співробітник, кандидат техн. наук Катерина Олексіївна Шкабара, що виконала розробку і налагодження автоматичного управління машиною, системи магнітного запам'ятовування та управління пристроями, що запам'ятовують і є автором монографії "Мала електронна лічильна машина".

Голова Вченої Ради

член. кор. АН УРСР /підпис/ Л.Д.Нестеренко

Секретар Вченої Ради

канд. техн. наук /підпис/ Н.В.Хрущева

Зберігся магнітофонний запис виступу академіка В.М.Глушкова, директора ІК АН України, створеного на базі лабораторії С.О.Лебедєва, де він говорить (дається фонограма) про значення "МЭСМ" і ролі С.О.Лебедєва.

Кінокадри: Фото В.М.Глушкова.

Старші наукові співробітники кандидати технічних наук Лев Наумович Дашевський і Катерина Олексіївна Шкабара були основною опорою С.О.Лебедєва. Війна перервала навчання в аспірантурі у Льва Наумовича Дашевського. Повернувся з фронту в званні майора і багатьма нагородами.

Кінокадри: Фото Л.Н.Дашевського. У 1947 р. захистив відкладену через війну дисертацію. Швидко освоїв нову для нього галузь науки.

С.О.Лебедєв призначив його своїм заступником по лабораторії і не помилився: у нього з'явився енергійний і висококваліфікований помічник.

К.О.Шкабара живе в Києві. Через тридцять років після створення "МЭСМ" Л.Н.Дашевський і К.О.Шкабара написали першу книгу про те, як створювалася "МЭСМ" - "Як це починалося".

Кінокадри: В квартирі К.О.Шкабари. Книга "Як це починалося".

К.О.Шкабара: На жаль мого співавтора Льва Наумовича Дашевського вже немає. Він помер в 1988 р. Я хотіла б розповісти про С.О.Лебедєва (зачитує свої спогади).

Б.М.Малиновський: Катерина Олексіївна промовчала про своє нелегке минуле. У 1933 р. її батька, агронома, оголосили, як і багатьох інших винуватцями голодомору, організованого в Україні. Її двадцятирічну видворили з ХПІ як дочку ворога народу. Втручання М.І.Ульянової дозволило закінчити інститут. У важкі роки війни працювала на оборонному заводі на Уралі. Потім був Київ і самовіддана робота зі створення "МЭСМ".

Б.М.Малиновський: С.О.Лебедєв, співробітники його лабораторії, багато з яких прийшли на нашу зустріч, в Феофанію, де створювалася "МЭСМ", здійснили в ті важкі повоєнні роки творчий і трудовий подвиг.

С.О.Лебедєву в той час було за сорок п'ять, Л.Н.Дашевському і К.О.Шкабарі за тридцять, іншим - 20-25 років.

Оцінюючи цей подвиг, академік В.М.Глушков, директор ІК АН УРСР, створеного на базі лабораторії С.О.Лебедєва, сказав (відтворюється магнітофонний запис з доповіді, коли відзначалося 25-річчя створення "МЭСМ").

Основу колективу лабораторії С.О.Лебедєва становили колишні фронтовики: Дашевський, Погребинський, Черняк, Крайницький, Пархоменко, Піневич, Розенцвайг, Бахмацький, Воробйов, Ярош та ін. Не всі сьогодні зуміли зібратися в Феофанії, де створювалася "МЭСМ". І все-таки головні тоді зовсім молоді помічники Сергія Олексійовича опинилися тут.

С.Б.Погребинський. Тричі поранений, в 1949 році закінчив КПІ:

У повоєнні роки тут, у Феофанії працювали поруч два чудових учених: С.О.Лебедєв і академік АН України, тоді віце-президент, а згодом Президент Новосибірської філії АН СРСР М.О.Лаврентьєв.

До роботи зі створення "МЭСМ" вони залучили інших видатних вчених України та країни: академіків АН України Ішлінського і Гнєденко, академіка Дородніцина, д.т.н. Семендяєва з Математичного інституту ім. Стеклова АН СРСР та ін. Це забезпечило високу якість робіт. Успіх справи багато в чому визначила величезна, по суті нелюдська працездатність Сергія Олексійовича (наводить приклади).

А.Л.Гладиш. У 1949 р. закінчила Київський інститут кіноінженерів. Незважаючи на напружену, часто без вихідних днів і відпусток роботу, це були найкращі роки нашого життя. Згадуючи їх, я, по дорозі сюди склала вірш (зачитує).

І.П.Окулова. Я була секретарем семінару, на якому обговорювалися основні принципи побудови "МЭСМ".

Крім С.О.Лебедєва і співробітників лабораторії в них брали участь чл.кор. АН УРСР Харкевич, математики д.т.н. Крейн і Погребиський, к.ф.-м.н. Благовещенський та ін.

Розповідає про свою роботу зі створення пам'яті на магнітному барабані. Про солов'їв, які навесні заполоняли ліс, що оточував будівлю лабораторії.

В.В.Крайницький. Учасник Великої Вітчизняної війни, закінчив в 1950 р. КПІ.

С.О.Лебедєв доручив мені конструювання стійок і пульта "МЭСМ", шефство над їх виготовленням і складанням.

Показує фотографії "МЭСМ", пульта, фотознімок, де зняті механіки і робочі майстерні, про труднощі - погані верстати, нестачу матеріалів.

У США над створенням першої електронної машини ЕНІАК працювало близько 200 чоловік, а в майстернях лабораторії С.О.Лебедєва було 15 чоловік.

А.Г.Семеновський. Учасник Великої Вітчизняної війни.

Працював техніком. Щасливий, що працював в такому чудовому колективі.

Р.Г.Офенгенден. (Про розробку пам'яті на магнітному барабані, про Харкевича).

А.І.Кондалєв. Про участь в роботі по "МЭСМ". Про роботи на перспективу за дорученням С.О.Лебедєва (роботи Рабіновича, Кондалєва, Малиновського, Погребинського).

Комітет з Сталінських премій не вважав за можливе присудити премію творцям "МЭСМ".

Зараз вже ніхто не скаже чому так сталося. Можливо, через гоніння на кібернетику, можливо через якісь інтриги.

Але так чи інакше, "МЭСМ", подвиг її творців, назавжди залишиться в історії вітчизняного і світового машинобудування.

У привітанні Президії АН УРСР у зв'язку з 70-річчям С.О.Лебедєва, підписаному академіком Б.Є.Патоном, президентом Академії говорилося:

"В Академії наук України завжди будуть пам'ятати Вас, великого вченого і прекрасну людину.

Тут, в Феофанії, Ви зробили перші знаменні кроки в науку XXІ століття - ОТ."

В.С.Михалевич. На базі лабораторії С.О.Лебедєва, досвіду створення "МЭСМ" був утворений Обчислювальний центр, а потім Інститут кібернетики АН України. Багато із співробітників лабораторії виросли у великих вчених.

Кінокадри: Вестибюль інституту. Портрети вчених.

Ведуча: Новий лідер - академік В.М.Глушков став гідним наступником С.О.Лебедєва.


Продовження, За редакцією Бориса Малиновського "Маленькі розповіді про великих учених"

За редакцією Бориса Малиновського "Маленькі розповіді про великих учених"
К.: Гурович В.Г., 2022. -400с: іл. ISBN 978-617-8256-00-5
© Малиновський Б.М., 2013
© Босенко Є., ілюстрації, 2013
© Малашок Т.І. переклад з рос., 2022