English      Русский

Обкладинка книги "Маленькі розповіді про великих учених", за редакцією Бориса Малиновського

"Маленькі розповіді про великих учених"

За редакцією Бориса Малиновського

110-річчю Миколи Михайловича Амосова,
120-річчю Сергія Олексійовича Лебедєва,
100-річчю Віктора Михайловича Глушкова
присвячується:
Ювілейний збірник вибраних публікацій М.Амосова, С.Лебедєва, В.Глушкова і спогадів сучасників


К.: Гурович В.Г., 2022. -400с: іл. ISBN 978-617-8256-00-5.



"Інформація у чистому вигляді – це знання.
Справжнє джерело знання – це досвід."
Альберт Енштейн

"Геній — це один відсоток натхнення
і дев’яносто дев’ять відсотків поту."
Томас Едісон

Людина, яка прийшла з майбутнього

Продовження


Лідери - двигуни прогресу, двигуни світу
М.М.Амосов

Перші п'ять років розвитку кібернетики в Обчислювальному центрі АН УРСР

Маловідома стаття В.М.Глушкова "У світі кібернетики" і коментарі-спогади до неї Б.М.Малиновського

28 лютого 1962 р. директор ОЦ АН УРСР Віктор Михайлович Глушков був обраний віце-президентом АН УРСР. Його кандидатуру запропонував Б.Є.Патон, який став в цей же день президентом Академії. Незабаром після виборів В.М.Глушков опублікував в науково-популярному журналі "Наука і життя" Товариства для поширення політичних і наукових знань Української РСР статтю "У світі кібернетики", що підводить підсумок діяльності Обчислювального центру УРСР з часу його утворення в грудні 1957 р.

Стаття стала першою публікацією щойно обраного віце-президента, яка висвітлює результати п'яти років науково-дослідної роботи ОЦ АН УРСР, і публікується нижче.

У світі кібернетики

В Обчислювальному центрі Академії наук УРСР за останні роки проводяться значні дослідження по багатьом галузям сучасної кібернетики, обчислювальної математики і техніки. Результатом цього є, зокрема, створення нових засобів обчислювальної техніки. Вже розроблена управляюча машина широкого призначення (УМШП), яка може управляти різними виробничими процесами в металургії, машинобудуванні, енергетиці, хімічній, харчовій та в ряді інших галузей промисловості.

УМШП - малогабаритна універсальна електронна цифрова машина зі спеціальною приставкою, яка дозволяє отримувати інформацію від промислових об'єктів. Вона побудована на напівпровідникових тріодах, завдяки чому дуже надійна, мало споживає енергії, має невеликі габарити в порівнянні з ламповими машинами тієї ж потужності. Машина займає площу не більше двох квадратних метрів, не вимагає спеціальних систем охолодження або вентиляції і може надійно працювати в широкому діапазоні температур. Все це дозволяє встановлювати її безпосередньо на підприємствах біля об'єктів управління.

Основна область застосування УМШП - управління складними виробничими процесами. Машина на перших порах використовується як кваліфікований порадник людини, який управляє певними ділянками виробництва. У цих умовах УМШП автоматично аналізує зібрані нею показники датчиків і визначає оптимальний, найкращий в даному процесі варіант. Майстер або диспетчер може прийняти або відкинути ці "поради".

Обчислювальний центр АН УРСР не обмежується створенням керуючих машин. Його колектив також працює над розробкою методики їх застосування для управління конкретними виробничими процесами. Для перевірки і вдосконалення такої методики ще в 1960-1961 рр., тобто до завершення побудови машини УМШП, було проведено за допомогою великої універсальної електронної обчислювальної машини "Київ" (створеної колективом нашого Обчислювального центру) дослідне управління на відстані процесом виплавки сталі на Дніпродзержинському заводі ім. Дзержинського.

Телеграфна лінія зв'язку і спеціальний автоматичний пристрій, що реєструє (РЦП), встановлений на заводі, забезпечували чіткий зв'язок між об'єктом управління і обчислювальною машиною, яка працювала в Києві в Обчислювальному центрі. Це дало відмінні результати: було досягнуто скорочення тривалості виробничого циклу, підвищення якості продукції. Успішно проведені досліди з дистанційного управління бесемерівським конвертором підготували перехід до наступного етапу - встановлення машини УМШП безпосередньо в бесемерівському цеху заводу ім. Дзержинського.

Високу ефективність дало також застосування дистанційного керування роботою карбоколони на содовому заводі в Слов'янську (на відстані 630 кілометрів), проведене в 1961 р. Отриманий економічний ефект показує, що машина може приблизно за півроку окупити витрати на її установку.

Великий інтерес представляють також результати по застосуванню управляючої машини широкого призначення (в комбінації зі спеціальним параболічним інтерполятором) для визначення даних, які необхідні для ефективного здійснення комплексної автоматизації виробничих процесів на машинобудівних заводах. У цьому році на одному з машинобудівних заводів вже впроваджується така система управління. За попередніми даними вона дасть щорічну економію понад 350 тисяч рублів.

Крім машини УМШП і параболічного інтерполятора, в Обчислювальному центрі АН УРСР за останні роки був розроблений ряд інших дискретних (цифрових) і аналогових обчислювальних машин та пристроїв. Частина їх вже прийнято до провадження. Це, зокрема, електромоделюючі машини "ЭМСС-7" і "ЭМСС-7М", призначені в основному для розрахунку складних рамних конструкцій. Застосування таких машин дозволяє різко скорочувати терміни проектування багатьох складних промислових об'єктів. Так, наприклад, за три дні замість сорока були проведені розрахунки з проектування нового цеху на одному із заводів синтетичного каучуку, за п'ять днів замість двох місяців - розрахунки великого корпусу одного з хімічних комбінатів.

Дуже цікаві роботи виконує відділ економічної кібернетики. Розроблений ним метод чисельного рішення задач динамічного планування і протяжного проектування дає в ряді випадків величезні переваги в порівнянні з існуючими методами. Так, наприклад, за допомогою згаданих машин вдасться знайти за дві-три години, тобто в небачено короткий термін, кращий варіант будівництва поздовжнього профілю залізничної колії довжиною в 1000 кілометрів. До цього додано, що цей варіант на 10-12% більш економний від тих, які будують без застосування обчислювальної техніки. У грошах це означає близько 10 мільйонів рублів економії.

Успішно застосовуються вдосконалені співробітниками відділу економічної кібернетики схеми лінійного програмування. За допомогою їх, наприклад, на стаціонарних обчислювальних машинах було проведене коригування плану перевезень цукрових буряків в південно-західному районі УРСР в 1961 році. План, розрахований на машині, виявився на 8% економічнішим в порівнянні з тим, який був розроблений групою працівників планових органів.

Цікаві дослідження проводяться в деяких розділах теоретичної кібернетики. Праці вчених Обчислювального центру АН УРСР в області абстрактної теорії автоматів дозволили створити методи логічного розрахунку оптимальних схем дискретних автоматів, заснованих на використанні електронних цифрових машин. Цими роботами започаткована повна автоматизація процесу проектування складних дискретних кібернетичних систем і пристроїв.

Позитивні результати дали і дослідження в області теорії систем, що самоорганізуються і самонавчаються. Створена модель кібернетичної системи, яка може навчитися розпізнавати сенс фраз, сказаних російською мовою. Особливістю цієї системи є те, що вона на основі невеликого числа випадково підібраних і показаних їй фраз (які мають сенс) може побудувати інші осмислені фрази.

Дуже цікава модель, в якій імітуються деякі найпростіші тварини, здатні розмножуватися шляхом поділу, пересуватися в пошуках їжі, гинути як від нестачі їжі, так і внаслідок "старості".

Методи теорії систем, що самонавчаються, застосовуються в дослідженнях з розпізнавання машинами зорових образів. Метою таких досліджень є створення систем (так званих читаючих автоматів) для цифрового кодування зорової інформації і введення її в обчислювальні машини.

Завершена розробка пристрою автоматичного введення графіків, а також для введення стандартних друкованих літер і цифр. Створена експериментальна установка (так званий універсальний читаючий автомат), яка дає можливість здійснювати цифрове кодування і введення в обчислювальну машину будь-яких малюнків. На відміну від аналогічних установок, створених в США, радянський універсальний читаючий автомат виконує команди, що надходять з "пам'яті" машин, і може здійснювати при цьому будь-які розкладки і аналіз зображення. За допомогою такого експериментального універсального автомата були вивчені ряд способів побудови спеціальних читаючих автоматів, які можуть служити основою для створення серійних промислових зразків.

Перерахованими роботами далеко не вичерпується коло проблем кібернетики, обчислювальної математики і техніки, над розробкою яких працюють вчені Обчислювального центру Академії наук УРСР. Розпочато цікаві дослідження в галузі біологічної кібернетики, досягнуто значних успіхів в автоматизації програмування і створення нових обчислювальних методів. Розроблено схеми машин-гібридів, які поєднують в одній системі аналогові й дискретні обчислювальні машини. Подальша робота буде вестися як в області розвитку теоретичних аспектів науки, так і в області безпосереднього застосування в народному господарстві країни.

В.Глушков, віце-президент Академії наук УРСР.

Не все виходило відразу...
Перша всесоюзна нарада по управляючим машинам

Коментарі Б.М.Малиновського

У той час я був заступником В.М.Глушкова з наукової частини і головним конструктором УМШП "Дніпро". Це був унікальний період у розвитку кібернетики, який запам'ятався ентузіазмом і самовідданою працею як молодого керівника, так і співробітників - молодих фахівців, які щойно прийшли в ОЦ.

В.М.Глушков в статті особливо виділив два головних напрями досліджень - управляючі машини і теорію цифрових автоматів. Спочатку доповню сказане їм по першому напрямку.

Нарада відбулася в 1959 р. в Москві. Була там і моя доповідь про УМШП, яка вже починала оживати. Доповідь викликала численні запитання. Мене включили до комісії з підготовки рішення наради. У проект включили фразу: "Схвалити розробку УМШП в АН УРСР". На заключне засідання комісії з'явився начальник відділу обчислювальної техніки Держплану СРСР Лоскутов. Я знав його по книзі, присвяченій різного роду реєструючим цифровим пристроям і спеціалізованим ЕОМ (досить примітивної). Тримався він як царський вельможа. Почувши фразу про УМШП, сказав:

- Видалити, щоб і духу не було! Ця машина робиться заради примхи академіків і нікому не потрібна!

Фраза була викреслена.

Сперечатися з самозакоханою людиною, наділеною величезною владою, було марно... Залишалося одне - працювати і ділом довести свою правоту.

З ініціативи ОЦ АН УРСР і заводу п/я 62 були прийняті Постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 9 січня 1960 року №34 та від 9 березня 1960 року за №369 про організацію серійного виробництва електронних обчислювальних машин в організації п/я 62 Київського раднаргоспу.

Здавалося б, треба радіти, однак, коли отримали з заводу перший комплект пристроїв машини, нас охопив жах. Це було збіговисько деталей - і тільки1. Численні паяні з'єднання між ними були виконані самим огидним чином і постійно відмовляли. Через недбалий монтаж машини рознімання на платах постійно псувалися. Налагодити отриману з таким трудом машину було просто неможливо. Що ж з'ясувалося після відвідування цеху, де йшов монтаж УМШП?

Директор заводу, вирішивши, що машина в 6 разів більше осцилографа (прилади, що випускаються на заводі), прийняв на роботу колишніх учнів, які щойно закінчили школу, посадив їх на робочі місця в тільки обладнаному приміщенні, озброїв паяльниками, і ось вони-то і почали "паяти" елементи машини і ламати рознімання необережним поводженням.

Пам'ятаю, в ті важкі дні я зібрав всіх співробітників мого відділу і сказав:

- Розумію, що виправити всі дефекти в машині - робота дуже нелегка. Але на фронті було важче. Повірите мені: ви ж не гірше фронтовиків!

Я звертався до молодих - більшості було не більше 25 років; мені виповнилося 35, я був на 10 років старше, плюс - участь у війні, додала відповідальності і самостійності.

Мої слова вплинули: співробітники працювали, не шкодуючи сил (А.Г.Кухарчук, В.С.Каленчук, Л.О.Коритна, В.Г.Пшеничний, І.Д.Войтович, В.В.Калашников та ін.), і з виправленням браку, а також з налагодженням УМШП, витративши величезну працю, ми все ж впоралися.

Захоплення новим напрямком у розвитку науки та техніки і те, що до нас підключений завод, створювали впевненість в успіху. Однак, величезний обсяг робіт, що звалився на нас і заводчан в зв'язку з підготовкою серійного випуску машини все ж почав негативно позначатися на виконанні спільних зобов'язань.

Завод явно не справлявся з дорученою роботою. Довелося пустити в хід "важку артилерію" - написати листа до ЦК КПУ (подається в скороченні).

"...ОЦ АН УРСР просить вжити належних заходів для забезпечення серійного випуску машин на заводі п/я 62. На нашу думку, вони зводяться до наступного:

1. Допомогти заводу п/я 62 КРНГ в терміновому порядку протягом першої половини серпня м-ця укомплектувати конструкторсько-технологічну групу з обчислювальної техніки при СКБ заводу 15 конструкторами і технологами з завданням завершення технічної документації по машині УМШП спільно з ОЦ АН УРСР.

2. Зобов'язати завод п/я 62 КРНГ протягом ІV кварталу 1961 року довести число інженерів і техніків-налагоджувальників машин до кількості, необхідної для налагодження встановленого Держпланом УРСР кількості випущених в 1962 році машин.

3. Зобов'язати завод прийняти належну участь в підготовці технічної документації на серійний зразок машини і остаточного доведення серійного зразка машини.

ОЦ АН УРСР вважає, якщо зазначені вище заходи не будуть прийняті, то організація серійного випуску керуючих машин на заводі п/я 62 в 1962 році буде під загрозою зриву".

"Робив все можливе, щоб УМШП у виробництво не пішла!"

Після важкого року, коли мені доводилося майже постійно бувати в цеху заводу, де йшло виготовлення УМШП, я, приїхавши зі Швеції, де робив доповідь на симпозіумі ІФАК-ІФІП про УМШП "Дніпро" і застосування її для управління в промисловості, зустрів головного технолога заводу тієї пори - В.А.Згурського (пізніше він став директором заводу, а потім мером Києва).

Він запитав мене:

- Борисе Миколайовичу, що це Ви сумний такий?

- У США та Англії обчислювальну техніку впроваджують уже ті, кому вона потрібна, а у нас... - я махнув рукою.

- Повинен Вам покаятися, - сказав Валентин Арсентійович, - коли Ви передали машину на завод для серійного випуску - я робив все можливе, щоб УМШП в виробництво не пішла!

- А тепер готовий стати перед Вами на коліна, - продовжував дивувати мене головний технолог, - щоб просити допомогти встановити УМШП в гальванічному цеху. Я зрозумів, що це дуже перспективно!

Пам'ятаю, що його щирому покаянню і проханню я надзвичайно зрадів: значить, наші споживачі обчислювальної техніки усвідомили її можливості, а раз так - все піде на лад і у нас, а не тільки в США, Англії та інших країнах!

Стало зрозуміло і те, чому "впровадження" в серійне виробництво УМШП йшло так важко!

За наївності я ще продовжував думати, що все нове, прогресивне повинно відразу ж знаходити підтримку, що про опір технічному прогресу пишуть тільки в книгах.

Справи з серійним випуском УМШП після листа в ЦК КПУ пішли на поправку. Директор заводу М.З.Котляревський вжив усіх заходів до того, щоб технологія виготовлення покращилася. Цех запрацював на повну силу. Виступаючи на міському партійному активі, який вела секретар КПУ(б) О.І.Іващенко, В.М.Глушков розповів про те, що може дати обчислювальна техніка промисловості, і поскаржився, що УМШП випускаються малою кількістю. Це було почуто. У період раднаргоспів вирішувати господарські питання республіці було легше. М.З.Котляревському було дано завдання побудувати завод обчислювальних керуючих машин (ОКМ), в подальшому НВО "Електронмаш". За короткий термін (3 роки) завод був побудований і став випускати "Дніпри". Так "охрестила" Ольга Іллівна нашу УМШП.

Рукотворне "чудо"

Нарешті були виготовлені і налагоджені ті зразки УМШП, перший з яких треба було пред'явити Державній комісії, а решта встановлювати на промислових об'єктах, щоб на місцях застосувань через рік експлуатації довести їх надійність і універсальність з повторним прийманням.

Головний зразок УМШП - результат трирічної самовідданої праці колективу його творців - був підданий серйозним двотижневим випробуванням на середній час корисної роботи, на відповідність технічним умовам при охолодженні і нагріванні, при заміні стандартних елементів, на виконання контрольних завдань та ін.

На підставі результатів приймання дослідно-промислового зразка УМШП 9 грудня 1961 року Державна комісія (голова академік А.О.Дородніцин) рекомендувала машину до серійного виробництва. Ми перемогли!

"...Лише за крайньої напруги сил можна виконати такий величезний обсяг роботи" - підвів підсумок нашій праці В.М.Глушков, виступаючи на захисті моєї докторської дисертації "Розробка, дослідження та впровадження в промисловість цифрової управляючої машини широкого призначення УМШП".

Основні роботи по створенню "Дніпра" і піонерських систем на його базі здійснювали технічні відділи ОЦ АН УРСР (понад 60 співробітників), а також приблизно стільки ж інженерів, конструкторів, техніків, які працювали в новоствореному дослідницько-конструкторському відділі ОЦ АН УРСР.

Основними учасниками робіт по запуску "Дніпра" в виробництво і його модернізації в 1964 р. були інженери і техніки Київського підприємства п/я 62, згодом заводу ОКМ (обчислювальних керуючих машин).

Трирічна напружена праця великого колективу молодих співробітників ОЦ АН УРСР, який працював зі мною, більшість яких тільки що закінчили інститути і технікуми, президент НАНУ Б.Є.Патон назвав "Героїчної епопеєю".

УМШП "Дніпро" виявився першим в Радянському Союзі керуючим комп'ютером широкого призначення і використовувався в самих різних, піонерських на той час, керуючих системах.

Крім усього іншого, "Дніпро" прославився тим, що саме ця машина використовувалася в Центрі управління польотами, коли реалізовувалася радянсько-американська програма "Союз-Аполлон".

З 500 випущених Київським "Електронмаш" "Дніпро" в Україні використовувалися лише кілька десятків, решта - майже півтисячі знайшли застосування в Російській федерації. Одиниці - в республіках Радянського Союзу і за кордоном. Так що для росіян комп'ютер "Дніпро" став "своїм", добре відомим і високо оціненим.

Московський Державний політехнічний музей, без всякої моєї участі, в 70-х роках минулого століття придбав два комп'ютери "Дніпро". До цього вони багато років використовувалися в двох московських організаціях, але при заміні на нову техніку їх вирішили відправити на заслужений відпочинок в музей. Один став експонатом, другий зберігався в запаснику.

Поява УМШП "Дніпро" стало важливим етапом в становленні українського комп'ютеробудування - відбувся перехід від створення одиничних унікальних екземплярів до серійного виробництва - масового випуску комп'ютерної техніки. Розробка УМШП "Дніпро" і освоєння заводом технології його виробництва зажадали від мене, керованого мною колективу і заводчан справді величезних зусиль. Символічним підсумком героїчної епопеї - трирічного комплексу робіт зі створення, запуску в серію "Дніпра", став один з перших "Дніпро", що зберігається в Московському Державному політехнічному музеї, визнаний Пам'ятником вітчизняної науки і техніки І-ої категорії.

Якось в ті роки В.М.Глушков мені сказав:

- Ми стали широко відомим завдяки "Дніпру"!

Творці УМШП "Дніпро"

У створенні "Дніпра" основну участь взяли такі співробітники Обчислювального центру АН УРСР: д.ф.м.н. В.М.Глушков (висловлена ідея створення універсальної керуючої машини, перша наукова конференція ОЦ АН УРСР, м. Київ, 1957 р.); к.т.н. Б.М.Малиновський (розробка принципів побудови керуючої обчислювальної машини широкого призначення, керівництво науково-дослідними і конструкторськими роботами по створенню машини, участь в підготовці серійного випуску машини); к.т.н. Г.О.Михайлов (відповідальний виконавець робіт зі створення оперативного запам'ятовуючого і арифметичного пристроїв); к.т.н. М.М.Павлов (відповідальний виконавець робіт зі створення стандартних елементів машини); д.т.н. Б.Б.Тимофєєв (керівництво розробкою і автономним налагодженням пристроїв введення та виведення машини); пров. інж. А.Г.Кухарчук (розробка структурної схеми, схеми зв'язків між пристроями, пульта машини, керівництво автономним налагодженням машини); к.т.н. Є.С.Орєшкін (розробка блоку комутації і перетворення в пристрої зв'язку з об'єктом); пров. інж. В.С.Каленчук (розробка і автономне налагодження арифметичного пристрою, участь в комплексному налагодженні машини); пров. інж. Л.О.Коритна (розробка і автономне налагодження пристрою управління, участь в комплексному налагодженні машини); пров. інж. В.М.Єгипко (розробка і автономне налагодження керуючої частини пристрою зв'язку з об'єктом, участь в комплексному налагодженні машини); пров. інж. Л.О.Жук (участь в розробці блоку комутації і перетворення, в автономному і комплексному налагодженні машини); пров. інж. С.С.Забара (розробка стандартних елементів УМШП і засобів для усунення неполадок в машині); пров. інж. Л.Я.Приступа (участь в розробці оперативного запам'ятовуючого пристрою, його налагодження, автономно і в комплексі); ст. інж. Є.П.Райчев (розробка та налагодження електроживлячих пристроїв); ст. інж. Н.М.Абакумова (участь в розробці і налагодженні керуючої частини пристрою зв'язку з об'єктом); ст. інж. Л.А.Русанова (участь в розробці арифметичного пристрою, його налагодження автономно і в комплексі); ст. інж. Г.І.Корнієнко (учасник розробки елементів і засобів для усунення неполадок); пров. інж. Ф.Н.Зиков (розробка та макетування оперативного запам'ятовуючого пристрою); пров. інж. В.С.Ленчук (розробка і налагодження пристрою виведення); пров. інж. І.Д.Войтович (участь в розробці і налагодженні оперативного запам'ятовуючого пристрою); пров. інж. В.В.Крайницький (керівництво налагодженням пристрою введення виведення); ст. інж. А.А.Пущало (розробка і автономне налагодження пристрою введення і перфоруючого блоку до нього); завідувач дослідницько-конструкторським відділом Ю.Т.Мітулинський (участь в розробці конструкції машини); начальник конструкторського бюро Є.П.Драгаєв (участь в розробці конструкції машини); гол. інж. А.І.Толстун (участь в розробці технології виготовлення основних вузлів машини); гол. констр. проекту М.А.Єрмоленко (розробка конструкції машини).

"...Перетворити проектування машин з мистецтва в науку"

Зі спогадів В.М.Глушкова

Розвиваючи висловлений в статті "В світі кібернетики" намір створити теорію цифрових автоматів з метою обгрунтування методів проектування засобів кібернетики, В.М.Глушков, так визначив другий напрямок досліджень ОЦ АН УРСР.

"...Обчислювальні машини тоді проектувалися на основі інженерної інтуїції. Мені довелося розбиратися в принципах побудови ЕОМ самому, у мене стало складатися своє власне розуміння роботи ЕОМ. З того часу теорія обчислювальних машин стала однією з моїх спеціальностей. Я вирішив перетворити проектування машин з мистецтва в науку. Те ж саме, природно, робили і американці, але у них ці матеріали з'явилися пізніше, хоча збірник з теорії автоматів побачив світ в США в 1956 році.

Теорія автоматів, яка послужила основою для проектування ЕОМ, була тоді розвинена слабо. Перший, хто висловив думку про можливість застосування математичної логіки для проектування технічних пристроїв був, мабуть, Шеннон - в США, а у нас - В.І.Шестаков, М.А.Гаврилов. Вони застосували найпростіший апарат формальної математичної логіки для конструювання перемикальних ланцюгів комутаторів телефонних станцій. Але, виявилося, що він придатний і для простих електронних схем, тому в післявоєнні роки, коли почала розвиватися цифрова обчислювальна техніка, стали робитися спроби застосування цього апарату для розв'язання задач синтезу схем ЕОМ.

Я почав працювати над цією проблемою і організував семінар з теорії автоматів. Одна з перших моїх робіт полягала в тому, що я знайшов набагато більш витончене алгебраїчно, просте і логічно ясне поняття для автомата Кліні, і отримав всі результати Кліні. І найголовніше - на відміну від результатів Кліні я розвивав теорію, спрямовану на реальні завдання проектування машин. На семінарі ми розглядали питання проектування машини "Київ", і можна було побачити, що працює з моєї теорії, а що ні.

Це була моя головна робота, яка завершилася в 1961 році. Режим роботи у мене був дуже напружений. Мені доводилося цілий день бути в інституті. Книги та статті писав вечорами і вночі, лягав спати о п'ятій ранку. Правда, це позначилося на здоров'ї. На початку 1963 року через спазми судин мозку мені довелося навіть лягти в лікарню. Потім я вже не дозволяв собі вести такий спосіб життя.

...Підготовлена мною книга "Синтез цифрових автоматів" вийшла в світ в 1961 році і стала основою цілого напряму у нас в інституті, та й в країні, здається, деяку роль зіграла. У 1964 році вона була удостоєна Ленінської премії (в представлений цикл робіт входило кілька, але ця була головною). У ці ж роки я написав ряд книг. Монографію "Введення в кібернетику" закінчував в лікарні. Вона була видана в 1964 році, а потім перевидана в США і в багатьох інших країнах, так само як і "Синтез цифрових автоматів". В цей же період я написав теоретичну статтю, що створила основу для багатьох робіт з теорії автоматів із залученням алгебраїчної теорії автоматів. Називалася вона "Абстрактна теорія автоматів" і була опублікована в журналі "Успіхи математичних наук", тобто була розрахована на широке коло математиків. Окремою книжкою вона була перевидана в НДР і ще в ряді країн. Під впливом цієї роботи дуже багато наших алгебраїстів стали займатися теорією автоматів. Але я повинен сказати, що особливість нашої школи полягала в тому, що ми прагнули триматися якомога ближче до практики."

Нижче наводиться невелика частина "Передмови", написаної В.М.Глушковим до монографії "Синтез цифрових автоматів", щоб дати уявлення про цю видатну роботу.

* * *

"...Головним і визначальним завданням викладу є такий підбір матеріалу і такий характер його викладу, який дав би можливість широкому колу осіб і насамперед широкому колу математиків, не знайомих з радіотехнікою, електронікою та імпульсною технікою, зрозуміти суть проблем, що постають при синтезі схем сучасних складних цифрових автоматів і перш за все електронних обчислювальних машин. Виклад побудований таким чином, щоб після вивчення матеріалу уважний читач міг самостійно синтезувати різні варіанти логічних схем великих універсальних електронних цифрових обчислювальних машин, а також схем відносно невеликих цифрових автоматів довільного призначення з урахуванням найпростіших міркувань надійності їх роботи.

...Автору здавалося, що реалізація зазначених загальних ідей в книзі повинна привести до того, що така книга буде істотно відрізнятися від усіх виданих до теперішнього часу посібників по синтезу схем цифрових автоматів. Про те, наскільки автору вдалося впоратися з цим завданням, надається судити читачеві.

На закінчення скажемо кілька слів про характер розподілу матеріалу в книзі. Книга складається з семи глав.

Перша глава фактично замінює собою введення. Основна мета цього розділу - встановити ступінь спільності тих завдань, які вирішуються в наступних главах, і уточнити деякі поняття (перш за все поняття алгоритму), які мають істотне значення для подальшого викладу, але які самі по собі не становлять предмета цієї книги.

Другу главу присвячено викладу проблем, що виникають на етапі абстрактного синтезу автоматів. Ця глава майже повністю побудована на підставі власних результатів автора, викладених в згаданих вище його роботах, а також деяких нових результатів, що викладаються вперше. Те ж саме стосується перших двох, а також останнього, параграфу третього розділу, яка присвячена структурній теорії автоматів.

...Наступні дві глави, четверта і п'ята, присвячені проблемам комбінаційного синтезу і мінімізації комбінаційних схем. У цих главах викладаються в основному відомі результати і методи комбінаційного синтезу, що належать К.Шеннону, Г.Н.Поварова, Квайну, Блейку, Карнау та ін., хоча в ряді випадків їх інтерпретація і докази істотно змінені у відповідності з викладеними вище загальними установками; зроблені також уточнення постановок задач про графічні (табличні) прийоми мінімізації булевих функцій. І в ці глави включено виклад деяких нових понять і результатів.

Глава шоста присвячена деяким проблемам надійністного синтезу схем автоматів. Введені в ній поняття і визначення дозволяють реалізувати той - проміжний між логічним і радіотехнічним - рівень абстракції, про який йшла мова вище.

...В останній, сьомій главі викладається принцип програмного управління і блоковий синтез схем універсальних програмних автоматів; дається поняття про мікропрограмування як в загальному випадку, так і стосовно до схеми, запропонованої Уілксом і Стрінджером; розбирається питання про синтез деяких спеціальних схем (суматорів, лічильників, зсувних регістрів), що грають значну роль при синтезі схем універсальних програмних автоматів.

Причина, по якій глава, присвячена блочному синтезу, виявилася останньою, а не першою (що було б природно, маючи на увазі зазначену вище послідовність етапів синтезу), полягає в тому, що загальної теорії блочного синтезу цифрових автоматів в даний час не існує. Подавати ж приватні прийоми вирішення завдання першого етапу загальним прийомам вирішення завдань наступних етапів навряд чи було б розумно, тим більше, що за допомогою зазначених загальних прийомів повністю вирішується завдання синтезу цифрових автоматів відносно невеликої складності, що має дуже важливе самостійне значення.

Маючи в цілому прикладну спрямованість, що викладається в книзі матеріал грунтується на широкому використанні ідей, понять і засобів математичної логіки. Так, гл. ІV, велика частина гл. ІІІ, а також гл. V являють собою, по суті, розділи сучасної прикладної логіки, точніше, прикладної теорії булевих функцій. Абстрактна теорія алгоритмів, що викладається в гл. ІІ, може розглядатися як один з розділів теорії алгоритмів, також має яскраво виражену прикладну спрямованість. Один з аспектів прикладної теорії алгоритмів складають і питання алгоритмічної структури універсальних цифрових машин, що розглядаються в §§ 1 і 3 гл. VІІ. Всім сказаним і пояснюється включення цієї книги в серію "Математична логіка і основи математики".

Для читання книги не потрібно ніякої спеціальної математичної або логічної підготовки. З числа питань, що виходять за рамки шкільного курсу математики, від читача потрібне тільки знайомство з двійковою системою числення і з найпростішими поняттями теорії ймовірностей (останні, втім, використовуються лише в шостій главі).

В.М.Глушков. Київ, травень 1961 р."

Крім двох, виділених В.М.Глушковим напрямків в його статті, а також написаному пізніше нарисі "Кібернетика" говориться:

"...Роботи зі штучного інтелекту також були розпочаті ще в ОЦ АН УРСР. Крім, вже зазначеної вище ближньої мети (підвищення рівня машинної мови), в ОЦ були розгорнуті роботи по розпізнаванню зорових образів (В.А.Ковалевський та ін.), по розпізнаванню сенсу фраз в природних мовах (В.М.Глушков, А.О.Стогній та ін.), по теорії систем, що самонавчаються і самоорганізуються (В.М.Глушков, О.А.Летичевський та ін.). Були сформульовані принципи побудови макета інтелектуального робота (В.М.Глушков). В інституті електротехніки АН УРСР питаннями з самоорганізації став цікавитися А.Г.Івахненко.

У 1959 р. в Інституті математики АН УРСР під керівництвом Б.В.Гнеденко була створена група біологічної кібернетики. Пізніше, під керівництвом М.М.Амосова був організований відділ біокібернетики, який в 1961 р. був переведений в ОЦ АН УРСР. Біокібернетиками почали проводитися дослідження з автоматизації медичної діагностики, вивченню процесів управління і регулювання в живих організмах, моделюванню на ЕОМ вищої нервової діяльності. Був створений перший в СРСР апарат штучне серце-легені, що застосовується для підтримки життєдіяльності людського організму під час операцій на серці (М.М.Амосов та ін.).

Важливе значення для майбутнього розвитку кібернетики мав створений в ці (і попередні) роки в ряді інститутів АН УРСР науковий доробок з теорії автоматичного регулювання, регуляторам, що самоналагоджуються та іншим аналоговим засобам автоматичного управління (А.Г.Івахненко, А.І.Кухтенко та ін.)."

Аналогова і квазіаналогова обчислювальна техніка

Б.М.Малиновский

У 1959 році колектив Обчислювального центру АН УРСР поповнився відділом математичного моделювання. Керівником відділу - на запрошення В.М.Глушкова - став талановитий 43-х річний вчений професор Георгій Євгенович Пухов. Раніше він працював (з 1957 р.) завідувачем кафедри теоретичної та загальної електротехніки Київського інституту цивільної авіації2. Він залишився на цій посаді, ставши завідувачем кафедри за сумісництвом. Г.Є.Пухов зумів зібрати в відділ своїх кращих учнів - колишніх студентів і співробітників кафедри і розгорнув великі і глибокі дослідження в області аналогової і квазіаналогової техніки в ОЦ АН УРСР. Всього через рік відділ розробив спеціалізовану машину "ЭМСС-7" для розрахунку різних будівельних конструкцій, потім машину "ЭМСС-7М ", потім "ЭМСС-8" ("Альфа"). Пізніше були створені машини: "Итератор" для вирішення систем лінійних диференціальних рівнянь з лінійними граничними умовами; "Аркус" - для вирішення лінійних і нелінійних диференціальних рівнянь з лінійними і нелінійними крайовими умовами; "Оптимум-2" для вирішення транспортної задачі лінійного програмування; "Асор-1" для вирішення задач мережевого планування; "УСМ-1" для вирішення диференціальних рівнянь в приватних похідних еліптичного і параболічного типу.

Всі машини, розроблені у відділі Г.Є.Пухова, випускалися малими серіями на заводах України.

Посильну допомогу в розвитку робіт відділу Г.Є.Пухова надавав я. Зробив це за підказкою В.М.Глушкова.

- Як мій заступник з наукової роботи - сказав він, - Ви зобов'язані однаково уважно ставитися до кожного відділу. Але я просив би Вас особливо подбати про відділ Георгія Євгеновича. Нехай навіть на шкоду іншим відділам.

У 1961 році Г.Є.Пухова обрали членом-кореспондентом АН УРСР.


   1У базовій модифікації машини використовувалися 2300 стандартних осередків, 3000 рознімань, 23 тисячі контактів, 190000 пайок, близько 5000 напівпровідникових тріодів, 12000 діодів, більш 150000 феритних кілець (0,5 мм) та ін.
   2Тепер Національний авіаційний університет (НАУ).
Продовження, За редакцією Бориса Малиновського "Маленькі розповіді про великих учених"

За редакцією Бориса Малиновського "Маленькі розповіді про великих учених"
К.: Гурович В.Г., 2022. -400с: іл. ISBN 978-617-8256-00-5
© Малиновський Б.М., 2013
© Босенко Є., ілюстрації, 2013
© Малашок Т.І. переклад з рос., 2022