Віктор Михайлович Глушков.
Життя та творчість.
Із
книжок Б.М.Малиновського.
В них використані розповіді самого В.М.Глушкова.
Коментарі Б.М.Малиновського подані курсивом.
Штучний інтелект. Важкий початок.
Штучні зір і слух - важлива частина робіт у галузі створення штучного інтелекту. Тут головним, звичайно, є зір, оскільки найбільшу кількість інформації людина одержує завдяки йому. Для цього я запросив В.А.Ковалевського з Харкова, який і організував роботу з розпізнавання образів. Першим результатом його роботи став автомат для читання машинописних літер і цифр. Він був випущений малою серією (п'ять або вісім штук) через дорожнечу, із перфокартами йому було конкурувати важко. Потім Т.К.Вінцюк розпочав роботи з розпізнаванням мови, чим ми прикрили напрямок по створенню сенсорної частини роботів.
Із самого початку я сформулював завдання і по автоматизації рухливої (моторної) функції роботів. Мною було поставлене завдання створити автоматичну руку на візку, що пересувалася уздовж щита керування будь-яким об'єктом і перемикала тумблери, рубильники, повертала ручки і т.ін., одночасно до неї додавався примітивний зір, здатний сприймати лише положення стрілки приладів або поділи шкали. Але, на жаль, я не зміг знайти людини, яка любила б працювати з механікою, руками. А це завдання я поставив ще у 1959 р., коли про роботів ніхто не говорив. Якби у нас були гарні майстерні, то ми могли б у 1963 р. першими у світі мати механічну руку. На жаль, не усе вдається зробити.
Синтез усіх цих напрямків - у роботах-маніпуляторах із рукою, зором і штучною мовою.
Одночасно ми розпочали роботи з розпізнавання змісту фраз російською мовою, тобто у галузі семантичних мереж, як тепер це називається. Цим займався А.О.Стогній і частково О.А.Летичевський, вони домоглися гарних результатів. Утім, алгоритми робив я, а Стогній підготував програми. По потоку пропозицій на вході цей алгоритм будував семантичну мережу, тобто визначав, які слова із якими кореспондуються. Наприклад, речення "Стілець стоїть на стелі" хоч і граматично вірне, але семантично невірно і т.ін. Були зроблені зачатки картини світу, причому придумане ощадливе кодування; потім Стогній переключився на розпізнавання дискретних образів, тематику Ю.І.Журавльова, та і я залишив цю справу. Необхідно було його з машинним перекладом зв'язати, але знову не вистачало людей, а я не міг займатися лише семантичною алгоритмікою. І все-таки, коли я зробив
у 1961 р.
у Мюнхені на конгресі ІFІP доповідь на цю тему, це стало сенсацією, - у американців нічого подібного у той час не було. Тоді ж мене обрали у програмний комітет Міжнародної федерації з обробки інформації.
"ЕОМ "Киев" стала першою у Європі
системою цифрової обробки зображень та
моделювання інтелектуальних процесів, - доповнює Глушкова Г.Л.Гіммельфарб, один із ветеранів інституту. - До неї були підключені два оригінальних периферійних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростіші алгоритми навчання розпізнаванню образів і навчання цілеспрямованій поведінці: пристрій для введення зображення з паперового носія або фотоплівки і пристрій виводу зображень з ЕОМ (обидва пристрої розробив В.І.Рибак). У ті роки перші пристрої виводу зображень з ЕОМ (прообрази сьогоднішніх дисплеїв) були лише у США. Пристроїв, аналогічних київському, за кордоном тоді ще не було. На ЕОМ "Киев" під керівництвом Глушкова наприкінці 50-х - початку 60-х років ХХ ст. була виконана серія робіт із штучного інтелекту, зокрема навчання розпізнаванню простих геометричних фігур (В.М.Глушков, В.А.Ковалевський, В.І.Рибак), моделюванню читаючих автоматів для рукописних і машинописних знаків (В.А.Ковалевський, А.Г.Семеновський, В.К.Єлисеєв), відстеження руху об'єктів по серії зображень, або кінограмі (В.І.Рибак), моделюванню поведінки колективу автоматів у процесі еволюції (А.А.Дородніцина, О.А.Летичевський), автоматичному синтезу функціональних схем ЕОМ (Ю.В.Капітонова) та ін.
Таким чином, В.М.Глушков звернувся до теорії і практики моделювання інтелектуальної діяльності у перші роки становлення обчислювальної техніки, коли багато хто сприймав ЕОМ просто як "великий арифмометр". Велику зацікавленість
Глушков проявив до автоматичного розпізнавання зорових образів. Роботи з автоматичного читання рукописних і друкарських знаків розпочалися під його керівництвом вже у 1959-1961 роки, а протягом першої половини 1960-х років була розвинена кореляційна теорія розпізнавання машинописних знаків і рядків тексту (В.А.Ковалевський, М.І.Шлезингер), теорія оптимального конструювання еталонів розпізнаних символів (М.І.Шлезингер), були створені послідовно декілька макетів оптичних читаючих автоматів, заснованих на принципах оптичної кореляції ("ОКА" і "ЕОК-10", В.К.Єлісеєв) і електронної кореляції ("ЧАРС", В.А.Ковалевський, А.Г.Семеновський).
Надалі пристрої введення-виводу зображень, використані для ЕОМ "Киев", були модернізовані і перенесені на нову ЕОМ "БЭСМ-6". З їхньою допомогою були виконані численні роботи з цифрового аналізу знімків реальних об'єктів, зокрема по виявленню та відстеженню слідів фізичних часток у пузирчастих камерах (М.І.Шлезингер), виявленню, розпізнаванню та відстеженню руху різних транспортних засобів (В.І.Рибак), розпізнаванню машинописних знаків (В.А.Ковалевський) та ін.
Досвід, отриманий при створенні і використанні пристроїв введення-виводу зображень, дозволив розробити перший у СРСР стенд моделювання інтелектуальних роботів типу око-рука (В.І.Рибак, Г.Л.Гіммельфарб, В.Б.Марченко та ін.). До складу стенду ввійшли
ЕОМ "БЭСМ-6", зв'язана з нею телевізійна система введення зображень у ЕОМ і електромеханічний маніпулятор із шістьма ступенями рухливості, підключений до ЕОМ "БЭСМ-6" через керуючу міни-ЕОМ "М-6000". В.М.Глушков проявив великий інтерес до цих робіт, оскільки вважав робототехніку одним із найважливіших напрямків практичного використання методів і засобів штучного інтелекту. На стенді були вперше у СРСР виконані роботи з автоматичного опису просторових сцен, складених із простих за формою об'єктів, і керуванню маніпулятором на основі отриманого опису (70-ті роки ХХ ст.)."
Додамо, що у відділі М.М.Амосова у ці ж роки був проведений широкий комплекс досліджень у галузі штучного інтелекту: розроблено ряд транспортних роботів (ТАЇР та ін.), виконано моделювання ряду розумових і суспільних процесів (А.М.Касаткін, Л.М.Касаткіна, Д.Г.Галенко та ін.).
В.М.Глушков не випадково згадує Т.К.Вінцюка і його роботи з розпізнавання мови. Ще за життя вченого Вінцюком був розроблений ряд дуже досконалих пристроїв розпізнавання і синтезу мови. Підтримка цих робіт з боку В.М.Глушкова привела до швидкого розвитку в інституті одного з важливих напрямків штучного інтелекту.
|
