Мультипроцесорна обчислювальна система 50 k
Мультипроцессорна обчислювальна система 1801 3М1Г для обробки гідроакустичних сигналів на базі мікропроцесорів 585 серії. Розробка НДІ "Гідроприлад", В.Ю.Лапій, В.В.Крамской. Київ, 1984 р.

"...Восени 1974 р. вийшла урядова постанова про програму "Звезда", яка передбачала переоснащення всіх кораблів ВМФ СРСР новими гідроакустичними комплексами. Головною організацією із здійснення цієї програми визначили НДІ "Гідроприлад" (директор - Юрій Володимирович Бурау, головний інженер - Володимир Іванович Крицин). Головним конструктором призначили О.М. Алещенка. Це була багатопланова робота. Для різних класів надводних кораблів - великих, середніх, малих - необхідно було розробити ряд сумісних багатоканальних цифрових гідроакустичних комплексів з кількома десятками тисяч просторових і тимчасових вхідних каналів отримання інформації. Попередні оцінки показали, що для них потрібні будуть обчислювальні системи продуктивністю у кілька сотень мільйонів операцій на секунду, а обсяг прикладного програмного забезпечення становитиме близько мільйона команд. Необхідність великої номенклатури запам'ятовуючих пристроїв, різноманітної периферії (монітори, індикатори обстановок, самописці, друкуючі пристрої), вимоги щодо високої надійності і т.п. істотно ускладнювали розробку. Подібні проекти в СРСР і за рубежем на той час ще не виконувалися.
У 1978-1979 р. завдяки наполяганням О.М.Алещенко в НДІ "Гідроприлад" був організований відділ обчислювальної техніки під керівництвом В.Ю.Лапія. Незабаром відділ було перетворено у відділення, а В.Ю.Лапій став заступником головного конструктора з розробки програмно-технічного комплексу. Було прийнято рішення будувати "Звезду" як багатомашинний комплекс на базі восьми ЕОМ "Атака" Мінсудпрому СРСР і сполученими з ними декількома спеціалізованими процесорами реального часу, що стали основою цифрової просторово-тимчасової обробки (спектральної, кореляційної, когерентної) комплексу "Звезда".
Під керівництвом О.М.Алещенка і В.Ю.Лапія протягом трьох років були створені три потужні обчислювальні комплекси. Вперше в гідроакустиці сформувався напрям спеціалізованих паралельних багатоканальних обчислювальних комплексів.
У 1984 р. роботи зі створення гідролокатора завершили. Весь комплекс зайняв 200 приладових шаф. Для забезпечення функціонування обчислювальної частини (40 шаф) підготували близько мільйона команд. Вартість розробки становила 100 млн.карбованців*. У 1985 р. комплекс прийняли на озброєння і передали в серійне виробництво. Його творці одержали Державну премію СРСР (Ю.В. Бурау, О.М. Алещенко та ін.)..."
*У 80-ті роки один карбованець за своєю покупною вартістю був дещо вищий за один долар США.